В чому краса людини? (Виховний захід)

В чому краса людини?

                                 Година спілкування з елементами тренінгу

Мета. Виявити уявлення учнів про красу людини; формувати правильне розуміння гармонічно розвиненої особистості,  як поєднання в ній духовного багатства і моральної чистоти; пробуджувати прагнення до морального самовдосконалення.

Обладнання. Екран, проектор, папір, олівці.

                                                            Хід заходу
 У класній кімнаті розміщено чотири групи столів за якими сидять учні. На екрані  зображено картинку з яскравими квітами. Класна кімната прикрашена малюнками та світлинами.

Учитель читає вірш М.Заболоцького «Негарна дівчинка».

Некрасивая девочка
Среди других играющих детей
Она напоминает лягушонка.
Заправлена в трусы худая рубашонка,
Колечки рыжеватые кудрей
Рассыпаны, рот длинен, зубки кривы,
Черты лица остры и некрасивы.
Двум мальчуганам, сверстникам её,
Отцы купили по велосипеду.
Сегодня мальчики, не торопясь к обеду,
Гоняют по двору, забывши про неё,
Она ж за ними бегает по следу.
Чужая радость так же, как своя,
Томит её и вон из сердца рвётся,
И девочка ликует и смеётся,
Охваченная счастьем бытия.
Ни тени зависти, ни умысла худого
Ещё не знает это существо.
Ей всё на свете так безмерно ново,
Так живо всё, что для иных мертво!
И не хочу я думать, наблюдая,
Что будет день, когда она, рыдая,
Увидит с ужасом, что посреди подруг
Она всего лишь бедная дурнушка!
Мне верить хочется, что сердце не игрушка,
Сломать его едва ли можно вдруг!
Мне верить хочется, что чистый этот пламень,
Который в глубине её горит,
Всю боль свою один переболит
И перетопит самый тяжкий камень!
И пусть черты её нехороши
И нечем ей прельстить воображенье,-
Младенческая грация души
Уже сквозит в любом её движенье.
А если это так, то что есть красота
И почему её обожествляют люди?
Сосуд она, в котором пустота,
Или огонь, мерцающий в сосуде?

Вчитель.  Я хочу запросити вас до обговорення таких питань:

 Що таке краса?

Де і в чому ви бачите красу?

Яку людину ви вважаєте красивою?

Що таке ідеал краси?

1. Що таке краса?

Вчитель.  

Що ви вважаєте прекрасним?  (називаються різні предмети).

Чому вони гарні? (відповісти важко).

 Люди відчувають красу  по-різному. Те, що одному здається незвичайним, іншому - противним.

На сприйняття всього прекрасного впливає , смак людини, її індивідуальні погляди, культура, рівень  розвитку. Навчитися бачити внутрішню, духовну красу людини, дуже важко.

Кожному своє гарне.  Цицерон

Подивіться, як відповідають на це запитання словники.                          

Krasa (слов.) - краса

KрЂсъ (др.-рос.) – хрест

 Hros (норман., исл.)- слава

Kaleo (грец.) – кликати; кликати до  Бога.

Краса́ — в загальному випадку є характеристика персони, місця, об'єкта чи ідеї, що приносить відчуття приємності, яка відповідає задоволенню. Краса є невід'ємною складовою сприйняття світу людиною. Пропоную вам відірвати пелюстку кольорової ромашки  і таким чином ви поділитесь на чотири групи ( за кольором пелюстки). Прошу обговорити у групі і дати відповідь на запитання.

2. Де і в чому ви бачите красу?

Слухаємо  виступи членів груп.

        

Вчитель.Краса існує не окремо від життя. Все наше життя пов’язане з нею. Ми бачимо і помічаємо її всюди: в рідній природі і людях, в творчості, краса завжди приносить людям радість.

-         Пропоную переглянути зображення на екрані: краса природи (флора, фауна, море, небо),  краса у архітектурі, краса у мистецтві.

-          

-         Почуйте  красу  поезії  і   пісні (учні декламують вірші і співають пісні).

-         Пропоную учням взяти з торбинки цукерку і таким чином поділяємо їх на чотири групи ( за видом взятих ними солодощів). Прошу обговорити у групі і записати на листку, а потім озвучити відповідь на запитання.

3.Що таке краса людини?

Вчитель.Здавалося б, усе дуже просто, але тим не менше поняття про красу, про красу людини зокрема, одне з найбільш важких для визначення і точного формулювання не має, так як для кожного з нас під красою розуміється щось своє, особливе, часом не зрозуміла іншим. Так, наприклад, у кожної національності існує свій певний еталон краси, крім того, в будь-якій країні є таке поняття як «модельна зовнішність», хоча в реальному житті довгоногі красуні подобаються далеко не всім. Також краса людини з точки зору лікаря, художника, письменника, спортсмена  безумовно буде відрізнятися. Знайти істину в такому непростому питанні неможливо, але можна розглянути так звані види краси людини, які складають єдине ціле, і які є критеріями її оцінки.

  Уроджена краса (краса від природи) - Це ті риси зовнішності, які присутні у людини з моменту його народження, розвиваються в період дорослішання і зберігаються протягом всього життя. Хоча, останнім часом все популярнішим стає пластична хірургія, за допомогою якої можна змінити форму носа, губ і інших частин тіла. Особисто я вважаю, що за винятком дуже рідкісних випадків, не варто «йти проти природи», тим більше, що всі хірургічні втручання навряд чи позитивно позначаться на подальшому здоров'я організму людини.

  «Зовнішня оболонка» або краса штучна - Це, перш за все використання людиною одягу, взуття, різних аксесуарів, косметики. Без одягу і взуття люди не можуть обійтися, це - життєва необхідність, у той час як застосування косметики - особиста справа кожного. Більшість людей вибирають одяг, відповідну модним тенденціям певного сезону, але набагато важливіше підібрати одяг, який підходить саме Вам. Одяг, як ніщо інше, здатен підкреслити переваги або навпаки приховати недоліки фігури, окрім того, кожній людині йдуть певні кольори, які здатні помітно перетворити зовнішній вигляд. Так що, одяг, підібраний зі смаком під індивідуальні особливості, нехай навіть і не за останніми віянням моди (тут важливий здоровий глузд), завжди виграє у ультрамодної колекції одягу, яка не здатна підкреслити краси. Що стосується косметики, то на ній мені б не хотілося загострювати особливо увагу, тому що всі чудово знають, що при існуючому різноманітті косметичних засобів можна досить легко підкоригувати деякі вади зовнішності, зробити їх більш непомітними, а також виділити або перетворити ті риси, якими можна пишатися.

  «Внутрішній світ людини» або краса духовна - Це особисті якості людини, які практично неможливо визначити за зовнішнім виглядом. Вони проявляються у вчинках, діях, при безпосередньому спілкуванні. Доброта, чуйність, щирість, надійність, інтелектуальність - це лише невелика частина списку тих якостей, якими може володіти людина.

Учениці зачитують учнівські твори про духовну красу людини.

1.Гадаю, що багато кому приємно дивитися на симпатичне дівоче обличчя з обкладинки глянсового журналу, на милу дитину, на елегантного чоловіка. Ми милуємося красивими людьми. А Антуан де Сент-Екзюпері у своїй знаменній казці «Маленький принц» сказав: «Найголовніше — те, чого очима не побачиш». Що це — «те»? Що є найголовнішим у нас, чого ми не бачимо? Душа? Щира краса людини насправді непомітна. Але якось же вона виявляється. У милосерді, чуйності, здатності любити . Краса внутрішня непомітна, вона виявляється у вчинках людини, — у її душі. Це гармонія із самим собою і навколишнім світом. Вона руйнує стіну непорозуміння, зла, ненависті. Вона зігріває всіх, хто знаходиться поруч з людиною, яка її випромінює. Чи знає хто-небудь, звідкіля береться ця душевна краса? І звідкіля береться душевне каліцтво? Мені здається, що з цим народжуються. Шкода тільки, що людей, красивих щирою красою, так мало. Але вони є і це вселяє оптимізм. Напевно, той, хто не оцінить цю красу, не оцінить уже нічого в людині, навіть привабливу зовнішність…

2.Людина сама по собі є чудом природи, найвищим створінням на землі. Вона дуже багатогранна, а тому однозначно відповісти на питання важко. На кожному континенті переважає та чи інша раса, існує багато національностей з характерними, притаманними саме їм рисами зовнішності. Тому й для кожної національності існує індивідуальний еталон вроди. Але навіть у межах однієї країни краса сприймалася в різний час по-різному. Тобто існувало щось подібне до моди на колір шкіри, очей, на відтінок волосся; то в моді були «селянські» обличчя, то іконні. Незважаючи на таке розмаїття, все ж таки зовнішня краса завжди притягувала, вабила та брала у полон серця багатьох людей. Але людей притягує в інших не лише зовнішня, а й внутрішня, — духовна краса. Наприклад, герої літературних творів завжди малювалися чесними та благородними, і в цьому виявлялася їхня духовна краса. Людей з добрим серцем і чистою совістю завжди любили. Людей достойних та високоморальних завжди поважали.

3.Суспільство з високою мораллю є більш вимогливим щодо духовної краси. І навпаки, звичайних обивателів мало турбує внутрішня краса людини, головне для них — задовольнити матеріальні потреби. Людина може бути зовні прекрасною. Її врода може вражати, захоплювати й залишати в душі помітний слід. Такий чоловік або жінка одразу звертають на себе велику увагу, адже їх помітно в будь-якому товаристві, в будь-який час. Так, вони викликають постійне захоплення своєю особою, але чи здатні вони зберегти його під час спілкування? На жаль, це не завжди відбувається. Іноді трапляється навпаки: побачиш людину, і її зовнішній вигляд справляє на тебе таке величезне враження, що неодмінно хочеться поспілкуватися, поділитись з нею своїми думками чи намірами. Та лише вона починає говорити, відчуваєш, що врода її меркне з кожним вимовленим нею словом. А іноді відбувається так: людина не справляє на перший погляд ніякого враження, а починаєш з нею спілкуватися — і ніби дивишся на неї іншими очима, адже її розумові здібності дійсно вражають.

4. «Наш ідеал краси»

Клас поділяється на дві групи: дівчата і хлопці.  Кожна група створює свій ідеал краси та захищає його.

Вчитель наводить приклади «ідеалів » краси у різних народів та в різні часи.

Історія показує, що стандарти краси  є  різними у різних країнах і культурах. В Середні віки були модними блідість і худість, а в епоху барокко  - пишнотілість. У наш час «висока мода » рекламує  худі та високі фігури з вузькими таліями та довгими ногами (90-60-90).

В Древньому Єгипті еталоном жіночої краси була струнка  дівчина високого зросту з широкими плечима, вузькою талією, широкими бедрами та пишним волоссям. Красуня мусила мати пишні губи, великі очі і тонкі риси обличчя. Щоб зіниці були постійно розширеними, а очі мали особливий блиск, в них капали сік беладони. Навколо очей робили підводку з вуглекислої міді зеленого кольору, а стрілки на очах робили аж до висків, також малювали  густі темні брови. Шкіру відбілювали соком півників. У Китаї особливою ознакою жіночої краси була маленька жіноча ніжка. Маленьким дівчаткам знаті ламали  всі кістки стопи і пальців ніг, крім великого, після чого  підвертали пальці ніг під ступню, туго бинтували і одягали на ноги малесеньке взуття. Після такої операції частина дівчаток помирала, а ті, що вижили  - ледь ходили. Їх часто носили на особливих носилках.  Цю операцію перестали робити лише у 20 столітті. Гарними вважалися вибілені обличчя, рум’янець на щоках, довгі брови  і довгі нігті, що вважалося символом багатства і достатку.

У Середньовіччі в Європі гарна жінка вважалася відьмою. Якщо ж жінка була рудоволосою, косоокою і мала родимі плями , то її однозначно спалювали. Ідеалом краси вважалася анемічна жінка  з високим чолом і невиразними рисами обличчя.

Сучасний ідеал жіночої краси:

Зріст - 158-175см;

Вага – 48-64кг;

Пропорційна фігура;

Очі зелені або карі;

Вії пухнасті і густі;

Волосся здорове ,густе;

Руки і ноги доглянуті;

Шкіра чиста і гладенька.

Риси характеру: доброта, розум, ніжність, почуття гумору, вміння розуміти інших.

5. Учні запрошуються до обговорення питань:

- Чи може стати красивою кожна людина?

- Чи обов’язково прагнення до краси повинно бути пов’язане з матеріальними витратами?

6. Заключне слово ведучого.

Внутрішня краса людини або зовнішня, що з цього вибрати? Краса в доброті, яка полягає в цій, в мирному характері, в якійсь впевненості та внутрішньому спокої. Особи ж з абсолютною правильністю рис, прекрасними, здавалося б, зовнішніми даними, можуть бути егоїстичні, зарозумілі, метушливі або зарозумілі. Така поверхнева краса не триватиме вічно. Люди старіють і зовнішні риси стираються. Час змінює нас як фізично, так і внутрішньо, зовнішність не залишається з вами назавжди. У той час як внутрішня краса людини буде тривати вічно. З часом ви зрозумієте, наскільки важливо мати красу всередині і наскільки рідкісним даром наділені люди, які володіють внутрішньою красою людини і зовнішньої одночасно.
Прекрасне й красиве в людині не уявляється без гармонійного розвитку і здоров’я людини.
Природна краса – краса фігури, обличчя, кольору волосся, шкіри – багато в чому залежить від способу життя, фізичного самовиховання, від змістовності нашої діяльності. Естетично привабливим можна стати, якщо оволодіти мистецтвом красиво ходити, сидіти, говорити, спілкуватися з людьми, природно й невимушено поводити себе в суспільстві, вдома, проявляючи турботу і увагу до людей. По-справжньому красивим можна бути лише володіючи красою внутрішньою. Краса душі, краса любові – найвища на землі краса!
 «Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі.
Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям щастям творчості»
(В.О.Сухомлинський)